РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (ПИСЬМОВО)

НАПИСАННЯ АСОЦІАТИВНОГО ЕТЮДУ, ВИКЛИКАНОГО ХУДОЖНІМИ ОБРАЗАМИ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ - ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ

Ви познайомилися з баченням визнаними майстрами слова найболючіших проблем людства, відчули їхні гнів і біль. Сьогодні спробуємо викласти власні думки та враження з цього приводу або особисті уявні образи, етюди, замальовки, монологи, які ви асоціюєте з уже знайомими літературними образами та творами. Спробуємо активізувати власне асоціативне мислення і писатимемо асоціативний етюд.

• Чому поняття тоталітаризм та мілітаризм представники прогресивного людства ставлять поруч?

• Як тему війни розкрито у творах Г. Белль?

• Чи так само тему війни розкривав П. Целан?

Теорія літератури

Етюд — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру, у якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутрішній стан людини, досить часто на тлі співзвучного пейзажу.

Художня асоціація — зв’‎язок уявлень, коли одне з них у людській свідомості викликає низку інших, інколи ірраціональних (чистий — божественний), контрастних (добро — зло), суміжних у часі (весна — цвітіння) чи в просторі (поле — жито), і постає як наслідок естетичного освоєння дійсності.

Отже, асоціативний етюд — невеликий за обсягом твір, основою якого є уявлення, викликане у людській свідомості на основі власного досвіду, вражень.

Асоціативна розминка.

Які асоціації викликають у вас слова насилля, страждання?

Ознайомлення з темами асоціативних етюдів та рекомендаціями щодо їх написання

Рекомендації щодо написання асоціативного етюду

1. Стисла форма.

2. Опис безпосереднього враження.

3. Образність мовлення (художні засоби і прийоми; жанри: епічний, ліричний, драматичний).

Теми асоціативних етюдів

1. Опис емоційного стану персонажа (зазначити, якого).

2. Асоціативний твір-замальовка за твором (зазначити, яким).

3. Продовження художнього твору (зазначити, якого).

АСОЦІАТИВНИЙ ЕТЮД-ЗАМАЛЬОВКА ЗА ТВОРОМ Г. БЕЛЛЯ «ПОДОРОЖНІЙ, КОЛИ ТИ ПРИЙДЕШ У СПА...»

Усе далі від нас жорстокі битви Другої світової війни... Ми звикли до думки, що під час тієї страшної війни наш народ виявив справжні мужність і героїзм, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Справді, варто пригадати забуті імена тих, хто в тяжкий для країни час здійснив подвиги, хто не пошкодував власного життя заради щастя прийдешніх поколінь — для того, щоб над нами було мирне небо, щоб діти могли спокійно навчатися, мріяти, жити.

Раніше ми знали про те страшне лихоліття лише з книг, розповідей ветеранів-фронтовиків, спогадів дідусів та бабусь. Тепер раз у раз тема війни вривається у нашу свідомість та в наше життя. Звісно, у страшні роки війни разом із дорослими беруться за зброю діти — щоб захистити Вітчизну від ненависного ворога Тоді, в сорокові роки минуло століття, хлопчики та дівчатка йшли на фронт, ставали синами та дочками військових частин Вони були розвідниками та зв’‎язківцями, сестрами милосердя та підривниками. Вони гинули в боях, їх катували гітлерівці, але юні герої не здавалися.

Таке забути неможливо, але це неправильно, коли воюють діти! Особливо несправедливо, коли за рахунок дітей чиєсь нечисте сумління реалізує свої політичні та завойовницькі амбіції. Кожна дитина приходить у світ не для каліцтва — фізичного чи духовного — вона має дане їй Богом право на веселощі та навчання, на мир.