Використання інноваційних технологій у позакласній роботі
вчителя зарубіжної літератури
Пріоритетним напрямком освітньої системи України, що підтверджено
державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної
освіти. Тому впровадження інноваційних технологій в навчально-виховний процес є
одним із найважливіших питань, які сьогодні розглядаються в освіті. Для
сучасного суспільства впровадження інноваційних технологій в освіту має не
стільки теоретичне, скільки прагматичне значення, оскільки в умовах
глобалізації воно стосується його історичного розвитку та перспектив, які
пов’язані з так званими «високими технологіями».
Необхідною умовою використання інформаційних технологій є реформування
системи освіти, розробка нових дидактичних і методичних концептуальних засад
освіти. Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує
класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об’єднувати в межах
класичної освіти: навчання, працевлаштування, планування кар’єри, безперервна
освіта.
Від якості, глибини та обсягу знань, якими
оволодіває підростаюче покоління, значною мірою залежить прогрес суспільства.
Особливо важливе значення для створення умов формування творчої активної
особистості має вивчення у школі головної цінності світової культури –
класичних творів зарубіжної літератури. Вивчення творів зарубіжної літератури
формує активну життєву позицію учня, його естетичні погляди і смаки, емоційний
світ.
Проте літературна освіта, всебічний
літературний розвиток учнів не може здійснюватися за рахунок суто урочного
часу, якого для зарубіжної літератури відведено дуже мало. І тут на допомогу
приходить саме позакласна робота. Практика свідчить, що успіху у своїй роботі
досягають, як правило, ті вчителі, які не обмежуються спілкуванням з учнями
лише на уроці, а й надають належну увагу позакласним заходам, влаштовують
літературні вечори, диспути, конференції, вікторини, ігри, екскурсії тощо,
організовують літературні гуртки та клуби.
Актуальність теми роботи полягає в тому, що аналіз
і втілення головних принципів організації позакласної роботи із зарубіжної
літератури в життя дозволить визначити, яким чином необхідно
використовувати інноваційні технології для формування творчої особистості
школяра.
У сучасному суспільстві, коли розваги та
комп’ютер забирають багато часу в дітей шкільного віку, викликає глибоку
стурбованість те, що учні мало цікавляться класичною літературою. А якщо й
читають, то – лише твори популярних жанрів, які майже не вимагають аналізу.
Саме тому впровадження інноваційних технологій у позакласну роботу потребує наукового і практичного вивчення.
Метою статті є обґрунтування
необхідності і доцільності використання інноваційних технологій в організації позакласної роботи із
зарубіжної літератури.
Гіпотеза дослідження: сформувати інтерес в
учнів до зарубіжної літератури, підвищити рівень знань, умінь та навичок,
забезпечити втілення принципів організації позаурочної роботи із зарубіжної
літератури можливо, якщо систематично, цілеспрямовано і змістовно
використовувати інноваційні технології.
Цій проблемі приділили неабияку увагу вчені-методисти: Д. Білецький, О.
Ісаєва, Ж. Клименко, Л. Мірошниченко, В. Неділько, Р. Токмань, Ю. Холодна та
ін. Аналізу
позакласної роботи із зарубіжної літератури загалом, і різноманітних аспектів
досліджуваної в статті проблематики, зокрема, присвячено чимало
статей в журналах та газетах. Особливої уваги
заслуговують публікації Богосвятської А,І.
Слово інновація має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, введення
нового. У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу. Інновацію
можна розглядати як процес (масштабну або часткову зміну системи і відповідну
діяльність) і продукт (результат) цієї діяльності. Таким чином, інноваційні
педагогічні технології як процес - це «цілеспрямоване, систематичне й
послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів,
прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес
від визначення його мети до очікуваних результатів» [2,22]. У значенні продукту
діяльності визначимо інновацію як оригінальні, новаторські способи та прийоми
педагогічних дій і засоби.
Дослідники проблем педагогічної інноватики
(О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова,
А. Ніколс та ін.) намагаються співвіднести поняття нового у педагогіці з
такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове.
Зокрема, В. Загвязинський вважає, що нове у педагогіці - це не лише ідеї,
підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не
використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного
процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і
ситуацій ефективно розв'язувати завдання виховання та освіти .[10]
"Освіта XXI
століття, - це освіта для людини. ЇЇ стрижень - розвиваюча, культуротворча
домінанта, виховання відповідальної особистості яка здатна до самоосвіти і
саморозвитку вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію,
використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне
змінити на краще своє життя і життя своєї країни" [6, c. 23].
В. Сухомлинський вбачав завдання школи в тому, аби
“кожен крок до знань був гордим злетом птаха, а не стомленою ходою знесиленого
мандрівника, який ледь тягне за спиною важку ношу ”.
Позакласна робота саме і відкриває перед
учнями можливості такого злету: вони набагато краще починають вчитися,
звертаються до навчальної літератури з предмету, в них з’являється бажання до
роботи з книгою, а плідність уроків визначається підвищеним інтересом до
мистецтва .
Ще одним важливим аспектом позакласної
роботи є те, що, будучи менш консервативним, ніж навчання за програмою, цей вид
діяльності, з одного боку, заперечує методичні стереотипи, а з іншого –
породжує нові підходи до викладання літератури, створює передумови для живого діалогу,
одкровень, вільних пошуків істини. У певному сенсі позакласна робота стає
своєрідною експериментальною лабораторією творчості учителя літератури. Так,
багато з тих сучасних підходів, які сьогодні визнано інноваційними, виникли і
були спочатку апробованими саме в рамках позакласної.[3,21]
Існують такі основні форми позакласної
роботи: систематичні та епізодичні. До систематичних належать літературний
гурток, шкільний театр. Літературний клуб, лекторій. Серед епізодичних форм
найбільш поширені літературні екскурсії. Вечори. Виставки, ігри, конкурси,
випуски шкільних літературних газет.
Проведення позакласної роботи з
літератури дозволяє вчителю формувати комунікативні вміння та навички учнів,
або комунікативну компетенцію (уміння слухати, навички правильного мовлення,
художнього читання, опанування ораторського мистецтва). Проведення
інтелектуальних ігор з предмета штовхає дітей до тіснішого спілкування,
допомагає знаходити контакти одне з одним.
Завдання педагога полягає у тому, щоб розбудити інтерес до вивчення
світової літературної спадщини всіма можливими для цього засобами, тобто
сформувати пізнавальний інтерес до предмета, комунікативні вміння та навички
тощо. Позакласна
робота з літератури вкрай необхідна як із позиції виховних завдань, так і в
інтересах навчання. Тому вона повинна стати органічною ланкою
навчально-виховного процесу.
Ігрові
технології навчання. Технології ігрового навчання - це така
організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі
включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, "проживання"
ситуації). Сьогодні віддають перевагу терміну "імітація" замість
"гра" (акцент переноситься на внутрішню сутність дії). [10] Навчальні
ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще
й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності,
сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.
Види ігор:
·
навчальні, тренувальні, узагальнюючі;
·
пізнавальні, виховні, розвиваючі;
·
репродуктивні, продуктивні, творчі.
Розвивальні
і інтелектуальні ігри навчають школярів
не лише користуватися вже набутими знаннями, а й, граючись, пізнати
разом з героями їх світ, сприяють їх згуртуванню, виробленню своєї думки та
відстоюванню її. У грі «Четверте зайве» (Ж.Верн
«П′ятнадцятирічний капітан») за «четвертим зайвим» учні визначають автора,
назву, жанр твору. У грі « Що означають ці слова» пояснюють, що
означали у житті Жуль Верна або його героя Діка Сенда слова: «шхуна», «бриг»,
«Пілігрим».[4] Використовується гра «Знайди відповідність» за твором
В. Шекспіра «Гамлет», «Про що говорять
дати» - за біографією Сервантеса, «Знайди слово» - за
твором В. Шекспіра «Гамлет». Гру «Намалюйте психологічний портрет героя»
можна використовувати, характеризуючи образ Дон Кіхота за однойменним
романом Сервантеса. У ході гри один учень називає рису характеру героя, а
другий – конкретні факти за текстом. Під час гри «Впізнай героя за
описом» учні не тільки вгадують героя, але й малюють його.[5]
Рольові ігриі створюють
умови для спілкування, вчать вести дискусію, аргументувати власну точку
зору, розвивають критичне мислення. Діти зустрічаються з Робінзоном Крузо,
Діком Сендом та іншими персонажами творів, здійснюють уявну подорож із героями
у грі «Уявити себе героєм, який вам найбільше сподобався.
Коротко розказати про нього», «Зустріч з літературним героєм»,
«Інтерв′ю з письменником». Інсценізації сприяють мотивації
саморозвитку, залученню та збагаченню власного досвіду, зумовлюють потребу
набуття нових знань.
Інтерактивне навчання. В Україні
розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчання О. Пометун.
Інтерактив (від анг.- взаємний та діяти). Інтерактивне навчання-це спеціальна
форма організації пізнавальної активності, що має за мету створення комфортних
умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну
спроможність.
Інтерактивна технологія
(від англ. interaction — "взаємодія") —
навчання в режимі діалогу, постійна активна взаємодія всіх його учасників з
використанням моделей комунікацій, стосунків, ролей тощо. Мета та завдання
технології: стимулювати учнів до активних дій із засвоєння знань, заохочувати
до висловлювання оригінальних ідей, розвивати логіку, критичне мислення,
мовленнєві навички.. Процес пізнання відбувається за умови постійної активної
взаємодії всіх учнів. Завдання вчителя — організувати спільний пошук
розв'язання завдання. Технологічна карта:
1) мотивація (фокусується увага учнів (або учасників заходу) на
проблемі, робиться спроба викликати інтерес до теми, що обговорюється); 2)
оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів; 3) надання
необхідної інформації; 4) інтерактивна вправа, яка вважається центральною
частиною заняття (заходу). Вона охоплює не більше 60% часу, що відводиться на
практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей. Послідовність проведення інтерактивної
вправи: — інструктування — вчитель розповідає учасникам про мету вправи,
правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи
все зрозуміло учасникам; — об'єднання в групи і/або розподіл ролей; — виконання
завдання, під час якого вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий
дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної
роботи й навчання у співробітництві один з одним; — презентація результатів
виконання вправи; 5) підбиття підсумків, оцінювання результатів 6) рефлексія. Основні прийоми і методи:
"Мікрофон", "Мозковий штурм, "Обери позицію", "Коло
думок", "Асоціативний кущ", "Гронування",
"Літературний крос", "Так чи ні", "Викинути
зайве", "Асоціативний кущ", "Ажурна пилка",
"Круглий стіл", "Ділова гра", рольові ігри, навчальні
тренінги, колективні вирішення творчих завдань.[8,2] Прогнозовані результати:
активізація пізнавальної діяльності всіх учнів, формування вмінь і навичок,
ціннісно-смислових орієнтацій; розвиток суб'єктності, мотивації до навчання.
Мультимедійні технології пов'язані із створенням
мультимедіа-продуктів: електронних книг, енциклопедій, комп'ютерних фільмів,
баз даних. У цих продуктах об'єднаються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація,
анімація. Мультимедіа-технології перетворили комп'ютер на повноцінного
співрозмовника, дозволили учням (будь-якого віку), не виходячи з навчальної
аудиторії, будинку, офісу, бути присутніми на лекціях видатних вчених, брати
участь у конференціях, діалогах, вести кореспонденцію. Як принципово новий
навчальний засіб електронна книга відкрила можливості «читати», аналізувати
«живі» озвучені сторінки, Тобто можливості бачити, чути, читати. Поняття інформаційно-комунікативних
технологій (ІКТ) охоплює не лише комп'ютерні програми, а усі сучасні засоби
комунікації: телебачення, мобільні телефони, Інтернет тощо). Мета та завдання
технології: підготувати дітей до життя в інформаційному суспільстві, формувати
в них уміння користуватись інформацією у будь-якому вигляді, допомогти їм
усвідомити результати впливу на людину засобів масової комунікації. Основні
принципи: інтеграція, інформування, моделювання, демонстрація, інтенсифікація,
тренування, самостійне навчання, індивідуалізація, повторення та поглиблення,
контроль, виконання, збагачення . Класифікація засобів ІКТ та способи їх
застосування у позакласній роботі: аудіоматеріали, відеоматеріали, тестова
технологія, віртуальна екскурсія, електронні посібники, Інтернет, комп'ютерні
презентації, проекти, інтерактивна дошка, комп'ютерний клас. Прогнозовані
результати: — інтенсифікація самостійної роботи учнів; — урізноманітнення форм
подання інформації і типів навчальних завдань; — зростання обсягу виконаних завдань (економія часу, потрібного для
вивчення конкретного матеріалу, в середньому становить 30%, а здобуті знання
зберігаються в пам'яті значно довше); — розширення інформаційних потоків при
використанні Інтернету; — посилення мотивації та пізнавальної активності за
рахунок різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового
моменту.[8,2] В умовах інформаційного суспільства необхідно шукати нові шляхи
для розвитку і формування читацької компетентності учнів. І в цьому допоможуть
буктрейлери – відеоролики тривалістю 2-5 хв., що розповідають про книгу,
візуалізуючи її зміст з метою популяризації. Старшокласники створюють власні
буктрейлери після вивчення художнього твору,демонструючи розуміння
найважливішого у творі; ідей, образів, авторського задуму, ключових понять,
стилістики часу, відповідності візуального ряду епосі, яку відображено у
творі.[9,97]
Технологія розвитку
критичного мислення — система діяльності, яка
базується на дослідженні проблем і ситуацій на основі самостійного вибору,
оцінки та визначення міри корисності інформації. Критичне мислення (грецьк.
kritike — "мистецтво розбирати, судити") — це не критика недоліків, а
вміння визначити проблему й виробити оптимальну стратегію її розв'язання. Мета
та завдання технології: домогтися такого сприйняття навчального матеріалу, у
процесі якого отриману інформацію учень розумів би, сприймав, зіставляв з
особистим досвідом і на її ґрунті розвивав свої аналітичні судження; створення
на занятті атмосфери відповідальності та прагнення спілкуватись; розвиток мови
та логічного мислення; уміння аналізувати, оцінювати факти та явища, робити
висновки; розвиток інтересу до читання, дослідження; розвиток уміння працювати
самостійно, шукаючи підтвердження цієї точки зору. Виявляючи критичне мислення,
діти виступають у ролі дослідників; самостійно здобуті знання сприяють
самореалізації учнів, врешті решт — самоствердженню. Рішуче змінюється і роль
учителя: його найголовнішим завданням при підготовці стає організація навчальної праці, підбір
необхідних для реалізації стратегій та
прийомів. Основні прийоми і методи: "Спрямоване читання",
"Читання з маркуванням тексту", "Читаємо і запитуємо",
"Читаємо в парах — узагальнюємо в парах", "Бортовий
журнал", "Знаємо — Хочемо дізнатися — Дізналися".
"Кубик". "Кластер". "Асоціативний кущ",
Гронування", "Карта поняття", "Твір-п'ятихвилинка",
"Структурований огляд", "Павутинка дискусії", "Мінливі
перспективи", "Навчання на протилежностях", "Шкала цінностей",
"Порушена послідовність", "Вільне письмо", "Методика
взаємних запитань", "Взаємне навчання", "Дебати" та
ін. [2,27] Прогнозовані результати. Усвідомлене сприйняття учнями нового
знання; ґрунтовний літературознавчий та інші види аналізу; узагальнення,
систематизація засвоєного; оцінювання літературних творів, персонажів, літературного
процесу, життєпису письменника; розвиток ключових компетентностей.
В
основі проектної технології на
уроках зарубіжної літератури лежить
розвиток основних компетенцій: пізнавальних навичок учнів, уміння орієнтуватися
у різних джерелах інформації, застосовувати на практиці отримані знання,
виділяти проблеми і визначати шляхи їх вирішення, планувати, прогнозувати,
аналізувати, зіставляти, порівнювати, оцінювати, робити висновки, виробляти
особисту думку, презентувати результати проектної діяльності. Проектна
технологія сприяє вихованню толерантності і комунікативності, адже передбачає
роботу у групах, у парах, вимагає співробітництва учнів різного віку. Ця
технологія формує критичне та творче мислення учнів, а отже, відповідає
основному завданню школи — вихованню соціально активної особистості, здатної до
самовдосконалення. Наприклад, можна запропонувати учням 11 класу виконати
дослідницькі проекти « М. Булгаков і Україна», « Екранізація роману М.Булгакова
« Майстер і Маргарита», « Срібна доба» російської поезії в кіно», « Чи може
вбити « маленька людина» ( за новелою Т. Манна « Маріо і чарівник»). При вивченні в 11 класі роману А. Камю
«Чума» учні можуть працювати над творчим
проектом « Соромно бути щасливому одному». Тематичні завдання до проекту:
Людина пізнається в межовій ситуації. Це так?
Справжнє щастя – дієвий гуманізм. Рівень гуманізму в нашому
суспільстві. Смертна кара – це
помста,покарання, вимір справедливості?
Любов – найважливіша людська цінність.
Особистісно
орієнтована технологія навчання. Особистісно
орієнтоване навчання — це навчання, що виявляє особливості учня-суб'єкта, що
визнає самобутність і самоцінність суб'єктного досвіду дитини, що вибудовує
педагогічні впливи на основі суб'єктного досвіду учня.
Мета та завдання технології: розвивати
індивідуальні та пізнавальні здібності кожної дитини; максимально виявляти,
ініціювати, використовувати індивідуальний (суб'єктивний) досвід дитини;
допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися і самореалізуватися, а не
формувати заздалегідь задані якості.
Висновок: використання інноваційних
технологій у позакласній роботі із зарубіжної літератури сприятиме активізації
навчально-пізнавальної діяльності, спонукатиме зростанню творчої активності,
реалізації творчого потенціалу особистості, залученню учнів до найвищих
досягнень світової літератури і культури, загальнолюдських і національних
духовних цінностей, вихованню естетичного смаку, високої читацької та загальної
культури, виробленню імунітету проти низькопробних явищ масової культури.
Кожна
з педагогічних технологій — універсальна, дієва, результативна, має власну
зону, у межах якої відбувається розвиток особистості. Обираючи улюблену
технологію, учитель обирає не просто конкретну навчально-розвивально-виховну
мету і певний спосіб взаємодії з учнями, але перш за все особливий вид
педагогічного мистецтва та свій стиль роботи.
Сучасній освіті — сучасні технології навчання!
Список
використаних джерел
1.Богосвятська А.І. Сенкан. Роздуми про один творчий прийом
/ А.І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. – 2011. – № 12. –
С. 18-2.Богосвятська А. І. Інноваційні форми поширення професійного досвіду
вчителя / А.І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. – 2015. –
№ 10 – С. 22-29.
3.Богосвятська А. Сучасні форми і методи навчання в
системі формування духовно-моральної культури учнів / А.І. Богосвятська //
Зарубіжна література в школах України. – 2014. – №11. – С. 21-26.
4.Клименко
Ж.В., Ісаєва О.О. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 7-8 класи:
навч.посіб. Харків: Ранок, 2004. 128 с.
5.Мірошниченко Л.Ф.,
Дишлюк Ю.М. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 9-11 класи: навч. посіб.
Харків: Ранок, 2004, 208 с.
6.Богосвятська
А. І. Інноваційні форми масових навчально-виховних заходів із зарубіжної
літератури / А.І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. –
2016. – № 4. – С. 24-29.
7.Богосвятська А. І. Педагогічний інструментарій
учителя зарубіжної літератури / А.І. Богосвятська // Зарубіжна література в
школах України. – 2016. – №6. – С.
12-21.
8. Богосвятська А.І. Використання ІКТ
(інформаційно-комунікативних технологій) у процесі викладання світової
літератури / А. І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. -
2012. - № 2. - С. 2-9. - Бібліогр.:10 назв
9.К.А.Дмитренко,
М.В.Коновалова, О.П.Семиволос, С.В. Бекетова. Звичайні форми роботи – новий
підхід: розвиваємо ключові компетентності:навч. посіб.. Харків: Основа, 2018.
119 с.
