Які кооперативні методи я можу використати?

Метод «Кругова мозкова атака» (Round Robin)

Метод «Говорющі фішки» (Talking Chips)

Метод «1-2-4-усі разом» (Think-Pair-Square-Share)

Метод «Пронумеровані й згуртовані» (Numbered Heads Together)

Метод “Сервірувальний килимок”

Метод “Ажурна пилка”

Метод «Карусель»

Метод «Троє залишаються, один тиняється»

Метод «Трьохетапне інтерв’ю»

Метод «Кругова мозкова атака» (Round Robin)

Що? Цей метод допомагає генерувати ідеї без надмірного впливу у групі та гарантує всім

рівні можливості взяти участь в обговоренні.

Навіщо? Навчити стратегії генерування ідей, надати можливість висловити власну думку.

Скільки? 10-15 хвилин.

Як?

Крок 1. Об’єднайте учнів та учениць у групи по 3-5 осіб.

Крок 2. Поставте перед класом відкрите запитання чи проблему.

Крок 3. Дайте час подумати над запитанням чи проблемою індивідуально.

Крок 4. Попросіть учнів та учениць поділитися відповідями на запитання/проблему у

групах за годинниковою стрілкою.

Крок 5. Поясніть, що групи мають продовжувати генерувати ідеї або відповіді у другому

або третьому колі, доки не сплине час.

Метод «Фішки, які говорять» (Talking Chips)

Що? Цей метод сприяє спілкуванню та гарантує всім рівні можливості взяти участь в

обговоренні.

Навіщо? Навчити стратегії справедливої участі під час групових обговорень, щоб кожна

людина мала можливість висловитися, і ніхто не домінував в обговоренні.

Скільки? 10-30 хвилин.

Що необхідно? Набори фішок (ґудзиків, жетонів, камінчиків тощо) для груп.

Як?

Крок 1. Надайте кожному/-ій члену/-кині мікрогрупи однакову кількість фішок (або

ґудзиків, жетонів, камінчиків тощо).

Крок 2. Поясніть: коли учень/учениця бажає висловити думку під час групового

обговорення, він/вона «витрачає» фішку, поклавши її на середину стола. Таким чином, учні

й учениці розміщують у центрі свої фішки щоразу, коли говорять.

Крок 3. Після того, як особа використала всі свої фішки, вона більше не може говорити.

Обговорення триває, доки всі не використають усі свої фішки. Коли висловляться всі, учні

та учениці забирають фішки. Будь-хто може знову говорити, якщо знову помістити свою

фішку в центр.

Крок 4. Кроки 2 і 3 повторюються до кінця часу для обговорення.

Варіація:

Крок 1. Дайте кожному/-ій члену/-кині групи кілька кольорових фішок (одного кольору на

особу).

Крок 2. Поясніть, що учасники/-ці можуть говорити, якщо покладуть фішку в центр столу.

Крок 3. За п’ять хвилин попросіть учнів та учениць поглянути на кількість фішок кожного

кольору в центрі та обговорити такі питання:

• Наскільки рівною була участь кожного/кожної?

• Що потрібно зробити, щоб забезпечити рівну участь?

Метод «1-2-4-усі разом» (Think-Pair-Square-Share)

Що? Простий метод для генерування або обговорення ідей для груп більше 10 осіб, що

сприяє інклюзії, включенню всіх учнів та учениць. Учасники/-ці працюють індивідуально,

в парах та групах, що розвиває соціальну взаємодію та сприяє створенню спільного

результату.

Навіщо? Навчити стратегії генерування ідей, практикувати взаємодію; опрацювати новий

матеріал; повторити та узагальнити вивчений матеріал.

Скільки? 20-40 хвилин.

Що необхідно? Папір для плакатів і маркери для кожної пари, а також аркуш паперу та

олівець або ручка для кожної окремої особи.

Як?

Підготовчий крок. Поставте перед класом відкрите запитання чи проблему / сформулюйте

завдання.

Крок 1 «Думай наодинці». Дайте час на індивідуальну роботу.

Крок 2. «Роби вдвох». Об’єднайте учнів та учениць у пари. Дайте час для партнерської

роботи, одночасно спостерігаючи за процесом та надаючи коментарі за потреби.

Крок 3 «Обговорюй учотирьох». Об’єднайте пари в четвірки. Дайте четвіркам час для

виконання наступного етапу завдання або для обміну/представлення результатів парної

роботи. Попросіть четвірки скласти зведений список ідей/ спільну відповідь, підготовлену

в парах або пояснити опрацьований матеріал (залежно від мети вправи). Як результат

роботи мікрогрупи, попросіть записати на плакаті та вибрати найкращі ідеї або

презентувати матеріал.

Крок 4 «Поділися з усіма». Попросіть четвірки представити результати роботи на загал.

Наприклад, якщо діти працювали над генеруванням ідей, запросіть представника/-цю однієї

групи поділитися своєю першою ідеєю та запишіть її на плакаті. Зробіть те саме для

наступної четвірки, продовжуючи по колу, доки не буде озвучено всі найпопулярніші ідеї.

Метод «Пронумеровані й згуртовані» (Numbered Heads Together)

Що? Цей метод кооперативного навчання передбачає спільну роботу учнів та учениць у

групах, щоб дати відповідь на запитання, поставлене вчителем.

Навіщо? Активізувати обговорення, розвинути індивідуальну та групову відповідальність

дітей.

Скільки? 10-15 хвилин.

Як?

Крок 1. Об’єднайте учнів та учениць у групи по чотири особи та попросіть

учасників/учасниць розрахуватися на 1-4.

Крок 2. Поставте запитання / сформулюйте проблему та дайте час на індивідуальну роботу.

Крок 3. Попросіть учнів та учениць встати та зібратися разом, щоб подумати над

запитанням, обмінятися відповідями, дійти спільного висновку. Наголосіть на тому, що діти

мають переконатися, що кожен/-а в їхній групі розуміє та може дати відповідь.

Крок 4. Назвіть число від 1 до 4 випадковим чином.

Крок 5. Учні/учениці з цим номером відповідають одночасно, використовуючи картки,

запис на дошці, одномоментну усну відповідь тощо.

(Із інтернет-джерел)

 

Оскільки сучасна молодь багато часу проводть онлайн, реальне спілкування стає мистецтвом, якому потрібно навчати. Для цього чудово підходить метод сторітелінгу. Це технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача.

Сторітелінг – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача. У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати. Отже, сторітелінг – це розповідь історій.

Сторітелінг як технологію у 90-х роках минулого століття розробив і успішно впровадив в управління міжнародною корпорацією американець Девід Армстронг. Він урахував такий психологічний чинник: розповіді з життя значно легше сприймаються, вони цікавіші, ніж логічні аргументи й сухі міркування, а тому здатні викликати в слухача довіру й мотивувати до певних дій (щось придбати, наприклад). Хоча ця технологія розроблена для менеджменту та маркетингу, вона стала корисною і в галузі освіти. Сторітеллінг – це творча розповідь. На відміну від фактичної розповіді (переказу, опису по пам’яті), яка ґрунтується на роботі сприймання, пам’яті, відтворювальної уяви, в основі творчих розповідей лежить робота творчої уяви. Обов’язковими компонентами такої розповіді мають бути самостійно створені дитиною нові образи, ситуації, дії. При цьому учні використовують свій набутий досвід, знання.

Види сторітелінгу

Культурний – розповідає про цінності, моральність та вірування;

Соціальний – розповідь людей один про одного (можна розповідати дітям історії з життя відомих людей, що може стати для них прикладом для побудови свого життя).

Міфи, легенди – вони відображають культуру й нагадують нам, чого в житті слід уникати аби бути щасливим.

Jump story – всі полюбляють слухати історії про містичних істот, коли неочікуваний кінець змушує підстрибнути на стільці від страху. Такі історії допомагають подолати власні страхи.

Сімейний – сімейні легенди зберігають історію наших пращурів. Ці історії передаються з покоління в покоління та мають повчальний характер.

Дружній – ці історії об’єднують друзів, оскільки вони згадують про певний досвід, який вони пережили разом.

Особистий  (щоденник)– особисті історії розповідають про власний досвід та переживання. Це важливий вид сторітелінга, оскільки подібні історії допомагають зрозуміти себе, і почати розвиватися.

Основні функції сторітелінгу

Мотиваційна. Це спосіб переконання учнів, який дає змогу надихнути їх на прояв ініціативи в навчальному процесі.

Об’єднуюча. Історії є інструментом розвитку дружніх, колективних міжособистісних стосунків у класі, групі.

Комунікативна. Історії здатні підвищити ефективність спілкування на різних рівнях.

Інструмент впливу. Дозволяє не директивно впливати на учнів та формувати в них суспільно корисні переконання.

Утилітарна. Один із найпростіших способів донести до інших зміст завдання або проекту.

Завдання сторітелінгу як технології на уроках літератури

• Пошук адекватних словесних засобів для відтворення художньої інформації

• Виявлення творчих здібностей у процесі розповідання

• Позитивний вплив на аудиторію

• Створення комфортної атмосфери, контакт, взаємодія, партнерські відносини із слухачами

• Оволодіння різними формами ведення полілогу та діалогу: діалогу із літературним твором, із письменником, із культурним контекстом; діалогу й полілогу між учнями у вчителем

• Прогнозування – продовження сторітелінгу, продовження діалогу з художнім текстом у просторі культури, життя, власного досвіСторітелінг є інструментом розвитку дружніх стосунків у навчальному колективі та ефективним способом донесення до інших змісту завдання або проекту.

Сторітелінг – це творча розповідь. На відміну від фактичної розповіді (переказу, опису по пам’яті), яка ґрунтується на роботі сприймання, пам’яті, відтворювальної уяви, в основі творчих розповідей лежить робота творчої уяви. Обов’язковими компонентами такої розповіді мають бути самостійно створені вихованцем нові образи, ситуації, дії.

 В історії є кілька ключових принципів, які відрізняють її від простого викладу фактів: наявність персонажа, наявність інтриги, наявність сюжету.

Приклади його використання на уроках зарубіжної літератури:

• Спробуйте уявити, що трапилося з героєм в якийсь момент, який автор не описує, і створіть реконструкцію подій.

• Створіть обкладинку вашої улюбленої книжки і цікаво розкажіть про неї.

• Намалюйте комікс до повісті Е.Хемінгуея «Старий і море» Розкажіть історію про героїв.

• Підберіть епізоди, з роману А.Камю «Чума» які ви будете екранізувати і прокоментуйте, як ви хочете їх втілити.

• Підготуйте інсценізацію улюбленого оповідання 

• Розробіть п'єсу для лялькового театру (Г.Маркес «Стариган з крилами») .       Зробіть ескізи витинанок до твору і розповісти за ними історію.

• Відтворіть уявну зустріч із літературним героєм.

• Продовжіть твір або створіть новий фінал твору(О.Уайльд «Портрет Доріана Грея»).

• Розкажіть про пригоди сучасних читачів усередині художнього твору. (М.Зузак «Крадійка книжок»)

• Доберіть музику до вірша, до тих емоцій, які ви пережили.

 

 

РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (ПИСЬМОВО)

НАПИСАННЯ АСОЦІАТИВНОГО ЕТЮДУ, ВИКЛИКАНОГО ХУДОЖНІМИ ОБРАЗАМИ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ - ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ

Ви познайомилися з баченням визнаними майстрами слова найболючіших проблем людства, відчули їхні гнів і біль. Сьогодні спробуємо викласти власні думки та враження з цього приводу або особисті уявні образи, етюди, замальовки, монологи, які ви асоціюєте з уже знайомими літературними образами та творами. Спробуємо активізувати власне асоціативне мислення і писатимемо асоціативний етюд.

• Чому поняття тоталітаризм та мілітаризм представники прогресивного людства ставлять поруч?

• Як тему війни розкрито у творах Г. Белль?

• Чи так само тему війни розкривав П. Целан?

Теорія літератури

Етюд — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру, у якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутрішній стан людини, досить часто на тлі співзвучного пейзажу.

Художня асоціація — зв’‎язок уявлень, коли одне з них у людській свідомості викликає низку інших, інколи ірраціональних (чистий — божественний), контрастних (добро — зло), суміжних у часі (весна — цвітіння) чи в просторі (поле — жито), і постає як наслідок естетичного освоєння дійсності.

Отже, асоціативний етюд — невеликий за обсягом твір, основою якого є уявлення, викликане у людській свідомості на основі власного досвіду, вражень.

Асоціативна розминка.

Які асоціації викликають у вас слова насилля, страждання?

Ознайомлення з темами асоціативних етюдів та рекомендаціями щодо їх написання

Рекомендації щодо написання асоціативного етюду

1. Стисла форма.

2. Опис безпосереднього враження.

3. Образність мовлення (художні засоби і прийоми; жанри: епічний, ліричний, драматичний).

Теми асоціативних етюдів

1. Опис емоційного стану персонажа (зазначити, якого).

2. Асоціативний твір-замальовка за твором (зазначити, яким).

3. Продовження художнього твору (зазначити, якого).

АСОЦІАТИВНИЙ ЕТЮД-ЗАМАЛЬОВКА ЗА ТВОРОМ Г. БЕЛЛЯ «ПОДОРОЖНІЙ, КОЛИ ТИ ПРИЙДЕШ У СПА...»

Усе далі від нас жорстокі битви Другої світової війни... Ми звикли до думки, що під час тієї страшної війни наш народ виявив справжні мужність і героїзм, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Справді, варто пригадати забуті імена тих, хто в тяжкий для країни час здійснив подвиги, хто не пошкодував власного життя заради щастя прийдешніх поколінь — для того, щоб над нами було мирне небо, щоб діти могли спокійно навчатися, мріяти, жити.

Раніше ми знали про те страшне лихоліття лише з книг, розповідей ветеранів-фронтовиків, спогадів дідусів та бабусь. Тепер раз у раз тема війни вривається у нашу свідомість та в наше життя. Звісно, у страшні роки війни разом із дорослими беруться за зброю діти — щоб захистити Вітчизну від ненависного ворога Тоді, в сорокові роки минуло століття, хлопчики та дівчатка йшли на фронт, ставали синами та дочками військових частин Вони були розвідниками та зв’‎язківцями, сестрами милосердя та підривниками. Вони гинули в боях, їх катували гітлерівці, але юні герої не здавалися.

Таке забути неможливо, але це неправильно, коли воюють діти! Особливо несправедливо, коли за рахунок дітей чиєсь нечисте сумління реалізує свої політичні та завойовницькі амбіції. Кожна дитина приходить у світ не для каліцтва — фізичного чи духовного — вона має дане їй Богом право на веселощі та навчання, на мир.